Радіоактивність це не те, що сприймається зразу і безпосередньо, вона може бути заміряна відповідними спеціальними приладами та одиницями. Деякі атоми (радіоактивні атоми і радіоелементи) нестабільні внаслідок особливостей їх структури. Радіоактивні атоми мають здібність до спонтанного радіоактивного ділення, ядра діляться на маленькі частинки, це є радіоактивний розпад. Цей процес супроводжується виділенням альфа- і бета-частинок, а також гамма-променів. Кожний вид радіації має свій специфічний рівень енергії, який ми не можемо відчувати. Така радіація може проникати в живу тканину і так, як і інші речовини, звільняти частину своєї енергії. Кожний радіоактивний елемент має свій період напіврозпаду. Це період, протягом якого розпадається половина активних (нестійких) ядер атомів даної радіоактивної речовини. Він може бути дуже коротким (кілька годин), але частіше він продовжується від кількох днів (Йод 131) до кількох тисячоліть (Плутоній 239). Завдяки радіоактивному розпаду інтенсивність випромінювання радіоактивними елементами з часом знижується.
